група 6-2 Організація виробництва 28.10

 Тема: "ОРГАНІЗАЦІЙНО-ВИРОБНИЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ТА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ"

Довідковий матеріал:     

http://feb.tsatu.edu.ua/ebook/mn/ov/page18.html


Завдання: ознайомитись з матеріалом та занотувати в зошити

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ВИРОБНИЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ТА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ 

 1. Якість продукції (послуг) та показники оцінювання її рівня 

2 Організаційні умови забезпечення якості продукції та її контроль 

3 Конкурентоспроможність продукції 

 Якість продукції (послуг) та показники оцінювання її рівня 

ЯКІСТЬ – це сукупність характеристик об’єкту щодо його спроможності задовольняти встановлені і передбачувані потреби. При визначення якості продукція виступає як результат діяльності або процесу. ЯКІСТЬ ПРОДУКЦІЇ (ПОСЛУГ) – це сукупність властивостей та характеристик товару, завдяки яким він здатний задовольняти потреби споживачі. Основними факторами виробничого процесу, які впливають на якість продукції є:  якість робіт щодо організації і управління виробництвом;  стан конструкторської, технологічної, нормативної документації;  якість обладнання, оснастки, інструменту, засобів виміру і контролю;  якість сировини, матеріалів, напівфабрикатів;  якість зберігання і обороту продукції;  система технічного контролю;  система підготовки і мотивації персоналу;  система гарантійного обслуговування і підтримки експлуатації;  стан організації робіт по управлінню якістю;  система інформаційного забезпечення робіт. З точки зору ступеня використання сукупності споживних властивостей товару розрізняють поняття «якість» і «корисний ефект». 

КОРИСНИЙ ЕФЕКТ – це дійсна (фактична) здатність товару задовольняти конкретну потребу).  Найбільше значення для оцінки якості продукції мають одиничні показники, умовно поєднувані в окремі групи:  показники призначення;  показники надійності;  показники технологічності;  показники стандартизації та уніфікації;  ергономічні показники;  патентно-правові показники;  естетичні показники;  показники транспортабельності. Управління якістю продукції базується на єдиних принципах загальної теорії управління виробництвом. Воно полягає насамперед у виробленні необхідних управлінських рішень і цілеспрямованій дії виконавців на його об’єкти з метою постійного підтримання споживчих властивостей продукції на рівні сучасних вимог науково- технічного прогресу і ринку, які б найбільшою мірою забезпечили задоволення у всіх галузях діяльності як в інтересах досягнення мети підприємства, так і особистих інтересів. 

УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПРОДУКЦІЇ – це взаємопов’язаний комплекс заходів для встановлення, забезпечення і підтримання необхідного рівня якості продукції при її розробці, виробництві, експлуатації або споживанні, здійснюваних шляхом систематичного контролю якості і цілеспрямованого впливу на умови і фактори, що впливають на якість продукції. Основною метою управління якістю є забезпечення постійної відповідності найвищим світовим рівням якості розробленої, випущеної і реалізованої підприємством продукції для особистого і виробничого споживання у країні за її межами. Управляння якістю продукції вимагає комплексного і системного підходу. Інструментом управління якістю продукції підприємства є система якості. Її створює та впроваджує керівництво для забезпечення проведення визначеної політики та досягнення поставленої мети у сфері якості. Поняття «система якості» в концепції міжнародних стандартів ДСТУ180 9000 має подвійне тлумачення. Система якості розгладяться як система загального керівництва діяльністю підприємства, націленого на якість продукції, робіт, послуг та як засіб забезпечення відповідності конкретної продукції встановленим вимогам. 

СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ представляє собою сукупність організаційної структури, відповідальності, процедур, процесів та ресурсів. Першими науково обґрунтованими системами забезпечення якості були вітчизняна «бездефектне виготовлення продукції» та закордонна «нуль дефектів». Вони покладали відповідальність за якість продукції на її виробників  (не тільки контролерів) і стимулювали самоконтроль (роботу з особистим знаком якості). Нині на підприємствах України всіх форм власності впроваджують міжнародні системи якості згідно з ДСТУ ISO 9000. Оцінка рівня якості виготовленої продукції – це ступінь відповідності вимогам нормативно-технічної документації фактичних значень показників якості продукції. При оцінці якості продукції визначають її рівень.

 РІВЕНЬ ЯКОСТІ – це кількісна характеристика міри придатності певного виду продукції для вдоволення потреб споживачів. Оцінювання якості продукції передбачає визначення абсолютного, відносного, перспективного й оптимального її рівнів. Рівень якості продукції або технічний рівень оцінюється за певними етапами протягом усього життєвого циклу виробу: дослідження та конструювання (проектування), виробництво, оборот та реалізація, експлуатація та споживання  





– Основні етапи визначення рівня якості продукції Рівень якості продукції або технічний рівень одного виду продукції оцінюється за допомогою наступних методів: диференційованого; узагальнюючого; змішаного; комплексного. Диференційований метод, або метод відносних показників, ґрунтується на зіставленні одиничних показників якості оцінюваного та базового виробів. 

https://web.posibnyky.vntu.edu.ua/fmib/35prychepa_ekonomika_ta_organizaciya_vyrobnictva/img/image1111.png


 СТАНДАРТИ – це нормативи, які є еталоном для порівняння параметрів продукції, що виробляється, з тими вимогами до якості продукції, які закріплені в них.  Стандарти визначають набір показників якості продукції, рівень кожного з них, методи і засоби виміру, випробувань, маркування, упакування, транспортування, зберігання, експлуатаційного обслуговування, ремонту. Важлива роль в управлінні якістю належить технічним умовам. 

ТЕХНІЧНІ УМОВИ – це нормативно-технічний документ, що встановлює додаткові до державного стандарту, а в разі їхньої відсутності самостійні, вимоги до якісних показників продукції, а також прирівнювані до цього документа технічний опис, рецептура, зразок-еталон. Нормативно-технічна документація (міжнародні стандарти ISO серії 9000, державні стандарти України (ДСТУ), галузеві стандарти (ГСТУ), стандарти науково-технічних та інженерних товарів і спілок, технічні умови, стандарти підприємств) призначена для регулювання стандартизації продукції. 

СТАНДАРТИЗАЦІЯ – це нормативний спосіб управління, який полягає у встановленні норм і правил, оформлених у вигляді документів, що мають юридичну силу. Стандартизація сприяє створенню високоякісної продукції, яка передбачає вибір і розроблення найоптимальніших рішень, що враховують тенденції і напрями технічного прогресу. Стандартизація продукції охоплює:  встановлення вимог до якості продукції, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих;  встановлення норм і правил у галузі проектування;  формування єдиної системи показників якості продукції, методів її контролю, випробувань, єдиних термінів і позначень;  створення єдиних систем класифікації і кодування продукції тощо. Результатом діяльності зі стандартизації є поліпшення відповідності (придатності) продукції та послуг до їх функціонального призначення, що характеризує її як активну діяльність, яка спрямована на упорядкування не тільки в техніці, а й в інших галузях. 

 Організаційні умови забезпечення якості продукції та її контроль Забезпечення сучасного рівня культури виробництва створює умови для оновлення продукції, що випускається, підвищення її технічного рівня та якості. Важливе місце тут посідає атестація робочих місць. 

АТЕСТАЦІЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ – це всебічне оцінювання на основі порівняння його фактичного стану з найпрогресивнішими зразками організації, нормативами, стандартами, проектними рішеннями з питань планування і комплексного забезпечення всім необхідним.  При проведення атестації кожне робоче місце атестується за кількома факторами, такими як:  планування та умови праці;  оснащення й обслуговування;  становище і рівень технічних норм часу;  ступінь поділу (спеціалізації) та кооперації праці. Під час атестації не тільки дається оцінка стану робочого місця, а й, що найголовніше, виявляються резерви підвищення якості виготовлення продукції та продуктивності праці. Після атестації здійснюють раціоналізацію робочих місць. При поточному управлінні якістю на підприємстві необхідно враховувати дію різних факторів, які безпосередньо впливають на формування кінцевої якості продукції. До таких факторів належить: якість проекту; якість матеріалів і ресурсів; якість засобів виробництва; якість організації виробничого процесу); якість праці. Порушення вимог до якості продукції, що випускається, призводить до збільшення витрат виробництва та споживання і саме тому значна увага приділяється контролю якості продукції. 

КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ – це вимір кількісних та (або) якісних характеристик властивостей продукції. 

Мета контролю якості продукції полягає у своєчасному запобіганні можливому порушенню вимог до якості та забезпеченні заданого рівня якості продукції за мінімальних витрат на її виробництво. Завданнями контролю якості продукції є: встановлення відповідності продукції та процесів вимогам нормативно-технічної документації, зразкаметалонам; інформація про перебіг виробничого процесу та підтримання його стабільності; захист підприємства від постачань недоброякісних матеріалів, енергоносіїв та ін.; виявлення дефектної продукції на можливо ранніх етапах; запобігання випуску недоброякісної продукції. 

Коментарі