Шановні здобувачі освіти гр 6-2! Від сьогодні потрібно буде перейти до гугл класу, та приєднатися до групи; код гугл класу:
7b6bbdl
це обов'язково!!!!!!!!!! Ваше приєднання до класу будуть перевіряти!
Прізвища тих, хто не відповідає, не приєднується до класу та не виконує завдання будуть записані у загальний електронний звіт.
Тема: "ОДИНИЧНИЙ ТА ПАРТІОННИЙ МЕТОДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА. Функціонально-технологічні та санітарно-гігієнічні вимоги до технологічних ліній"
Довідковий матеріал:
https://www.slideshare.net/cdecit/4-71675200
http://repository.ldufk.edu.ua/bitstream/34606048/25863/1/%D0%9B%D0%B5%D0%BA_7_%D0%A8%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C.pdf
Завдання: ознайомитись з матеріалом та занотувати в зошити
Перейти за посиланням та відповісти на тестові запитання
Тест № 2:
https://docs.google.com/forms/d/1mnqBQWulJHg70UKJepAB2HhAaCSN_EWSCKcGNV9QHV8/edit#responses
ОДИНИЧНИЙ ТА ПАРТІОННИЙ МЕТОДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА
1 Методи організації виробництва
2 Організація непотокового виробництва
3 Партіонний метод організації виробництва
МЕТОДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА – це сукупність способів, прийомів і правил раціонального поєднання основних елементів виробничого процесу в просторі і в часі на стадіях функціонування, проектування і вдосконалення організації виробництва. Основними ознаками методу організації виробництва є: взаємозв’язок послідовності виконання технологічного процесу з порядком розташування обладнання та ступінь безперервності виробничого процесу. У перервних виробничих процесах устаткування або робочі місця можуть розташовуватись за однорідними технологічними групами (однорідними технологічними операціями) або за групами для обробки однорідних за конструкцією і розмірами (масою) деталей. Для здійснення безперервних виробничих процесів при виготовленні дискретної продукції, тобто продукції що складається з різних частин, устаткування або робочі місця розташовуються за ходом технологічного процесу обробки деталей. На вибір методи організації виробництва на підприємстві впливають особливості здійснення виробничих процесів та тип виробництва продукції на робочих місцях, дільницях, цехах. У виробничій діяльності в основному застосовуються два методи організації виробництва: непотоковий і потоковий. Існує також і інша класифікація методів організації виробництва. Виділяють наступні методи організації виробництва: одиничний (одиночнотехнологічний), партіонний, потоковий, автоматизований. Непотоковий метод організації виробництва характерний для одиничних типів виробництва з непостійною номенклатурою виробів. Йому властиві такі ознаки: на робочих місцях, як правило, обробляються різноманітні за конструкцією і технологією виготовлення предмети праці. Кількість кожного з них є невеликою і недостатньою для повного завантаження устаткування; робочі місця розміщуються за однотипними технологічними групами без відповідного зв’язку з послідовністю виконання операцій. Наприклад, групи токарних, фрезерних, свердлильних та інших верстатів; предмети праці переміщуються в процесі обробки за складними маршрутами. Це великою мірою впливає на збільшення перерв між операціями; предмети праці часто поступають на проміжні склади і чекають звільнення робочого місця для виконання наступної операції.
Потоковий метод організації виробничого процесу – є одним з найбільш високоефективних. Він здійснюється в максимальній відповідності до принципів раціональної організації виробництва. Потоковий виробничий процес характеризується такими ознаками: за групою робочих місць закріплюється обробка або складання предмета одного найменування або обмеженої кількості найменувань конструктивно та технологічно подібних предметів; робочі місця розміщуються послідовно відповідно до протікання технологічного процесу; технологічний процес має високу поопераційну диференціацію, на кожному робочому місці можуть виконуватись одна або кілька схожих операцій; предмети праці передаються з операції на операцію поштучно або невеликими транспортними партіями згідно з ритмом роботи, що забезпечує високий ступінь паралельності та безперервності процесу. На вибір методу організації виробництва впливають такі чинники: номенклатура продукції, що випускається; кількість виробів, що підлягає випуску за певний період; розміри і маса виробу; періодичність випуску виробів; трудомісткість продукції, що випускається; точність обробки та шерехатість поверхні виробу; характер технології виробництва, тощо. При незмінній номенклатурі протягом тривалого часу доцільне застосування потокового виробництва, а якщо номенклатура змінюється постійно, тоді вибирають партіонний чи одинично-технологічний.
ОДИНИЧНИЙ (ОДИНОЧНО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ) МЕТОД ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА – це метод організації виробництва, який застосовується при виготовленні складного унікального устаткування (прокатні стани, турбіни тощо), спеціального оснащення, в дослідному виробництві, виконанні індивідуальних замовлень, виробів, при виконанні окремих видів ремонтів тощо. Одиничний метод організації виробництва на підприємстві має певні відмінні риси, основними з яких є: велика номенклатура продукції, яка не повторюється; використання універсального устаткування та спеціального оснащення; розташування устаткування за групами однотипних верстатів; розробка укрупненої технології; залучення робітників високої кваліфікації та широкої спеціалізації; значна частка робіт з використанням ручної праці; низький рівень використання устаткування; складна система організації матеріально-технічного забезпечення, яка збільшує незавершене виробництво, а також створює великі запаси на складі; високі витрати на виробництво і реалізацію продукції; низька оборотність оборотних коштів. Особливими ознаками й умовами реалізації одиничного методу організації виробництва є: на робочих місцях обробляються різні за конструкцією і технологією виготовлення предмети праці, що зумовлено обмеженим (майже одиничним) обсягом їх випуску.
ПАРТІОННИЙ МЕТОД ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА – це метод організації виробництва, який представляє собою побудову виробничого процесу при виготовленні партії виробів. До основних характерних рис партіонного методу організації виробництва можна віднести: виготовлення продукції здійснюється серіями і запуск деталей в виробництво партіями; відбувається періодичне переналагодження устаткування, кількість якого залежить від розміру партії деталей і частоти їх повторюваності; устаткування розташоване за групами однорідних верстатів та агрегатів; використовуються транспортні засоби загального призначення (крани, візки, електрокари тощо); устаткування універсальне та спеціальне; досягнення рівномірної роботи забезпечується не синхронізаціею операцій по відношенню до такту потоку або ритму, а розробкою і дотриманням у виробництві низки нормативів, що організують виробничий процес; за кожним робочим місцем закріплені декілька детале-операцій, що періодично повторюються; значний обсяг незавершеного виробництва як між робочими місцями, так і між виробничими ділянками. Партіонний метод організації виробництва відноситься до групових методів обробки деталей, суть яких полягає в тому, що всі деталі групуються за ознаками конструктивної і технологічної подібності. Якщо, підприємство здійснює обробку деталей великими партіями, то це призводить до збільшення запасів деталей у незавершеному виробництві, що також призводить до збільшення виробничих та складських площ для їх збереження. Все це призводить до того, що на підприємствах обов’язковою умовою є визначення оптимальної величини розміру партії деталей, тобто такий розмір партії деталей, за якого загальні витрати на їх виготовлення будуть мінімальні, враховуючи також витрати, які пов’язані з наявністю незавершеного виробництва.
Коментарі
Дописати коментар