Тема: «Технологія приготування страв з м'яса, птиці, субпродуктів»
Довідковий матеріал: підручник В.С. Доцяк «Технологія приготування їжі з основами товарознавства», ст. 213-229.
Завдання:
1. Записати у конспекти тему.
2. Занотувати матеріал з потрібних сторінок: загальні правила смаження м'яса, підбір гарнірів та соусів, відпуск страв та вимоги до якості. Технологія приготування страв з м'яса смаженого великим шматком та порційним.
Маю зауважити, що приготування напівфабрикатів для ціх страв ми вивчали у першому півріччі, шукайте у конспекті. Значення страв з м'яса в харчуванні, класифікація страв з м'яса за способом теплової обробки, процеси, що відбуваються у м'ясі під час теплової обробки; загальні правила варіння м'яса, вимоги до якості, відсоток втрат, подавання варених страв з м'яса.
Маю зауважити, що приготування напівфабрикатів для ціх страв ми вивчали у першому півріччі, шукайте у конспекті. Значення страв з м'яса в харчуванні, класифікація страв з м'яса за способом теплової обробки, процеси, що відбуваються у м'ясі під час теплової обробки; загальні правила варіння м'яса, вимоги до якості, відсоток втрат, подавання варених страв з м'яса.
М'ясні гарячі страви — важливе джерело повноцінних білків, жирів, міне-ральних і екстрактивних речовин, вітамінів А та групи В. Амінокислотний склад білків м'язових волокон близький до оптимального, коефіцієнт засвоєння їх дуже високий (97 %). Жири підвищують калорійність страв, а також є джерелом енергії. Екстрактивні речовини надають стравам своєрідного приємного смаку й аромату, сприяють виділенню травних соків, збуджують апетит і поліпшують засвоюваність їжі.
В українській кухні м'ясо поєднують з овочами, які використовують як гарнір або тушкують разом з ними, завдяки чому мінеральний склад м'ясних страв збагачується лужними сполуками, досягається оптимальне співвідношення кальцію і фосфору, підвищується вітамінна активність.
Гарніри з круп і макаронних виробів збагачують м'ясні страви вуглеводами, вітамінами і мінеральними речовинами.
Більшість м'ясних страв подають з різноманітними соусами (з хріну, гірчиці, грибів, цибулі, часнику, м'яти, щавлю, чорносливу), які поліпшують їх смак і зовнішній вигляд.
Залежно від способу теплової обробки м'ясні гарячі страви поділяють на ва-рені, смажені, тушковані і запечені.
У процесі теплової обробки м'яса білки, жири, мінеральні речовини зазнають складних змін. Повноцінні білки м'язових волокон при нагріванні зсідаються і витискують рідину, яка міститься в них, разом з розчиненими в ній речовинами. При цьому м'язові волокна ущільнюються, втрачають здатність вбирати воду, маса м'яса зменшується.
Сполучна тканина м'яса складається з неповноцінних білків колагену й елас-тину. Колаген під дією тепла і при достатній кількості вологи перетворюється на глютин, який розчиняється у гарячій воді.
М'ясо вважається готовим при перетворенні 45 % колагену на глютин. При цьому зв'язок між колагеновими волокнами послаблюється і м'ясо розм'якшується. Тривалість розм'якшення залежить від кількості колагену і його стійкості до дії тепла. На стійкість колагену впливають різні фактори: порода, вік, угодованість, стать тварин тощо. Частини м'яса, які містять нестійкий колаген, розм'якшуються за 10-15 хв, стійкий — за 2-3 год. Процес переходу колагену в глютин почи-нається при температурі понад 50 °С і особливо швидко відбувається при темпе-ратурі вище 100 °С.
При смаженні м'ясо, що містить стійкий колаген, залишається твердим, ос-кільки волога з нього випаровується швидше, ніж відбувається перехід колагену у глютин. Колагенові волокна при цьому стають коротшими наполовину, а шма-точки м'яса деформуються. Тому для смаження використовують м'ясо, що містить нестійкий колаген. Перед смаженням шматочки його відбивають, роблять над-січки, перерізують сполучну тканину, щоб запобігти деформації. М'ясо з великим вмістом колагену використовують для варіння і тушкування. У кислому середовищі перехід колагену відбувається швидше. Тому перед сма-женням м'ясо маринують, а в процесі тушкування додають кислі соуси або томат-не пюре. Неповноцінний білок м'яса еластин під час теплової обробки майже не змінюється і не засвоюється організмом людини. Екстрактивні речовини, мінеральні солі, розчинні білки під час варіння м'яса переходять у відвар. Білки переходять у відвар доти, доки м'ясо не прогріється. Отож солити воду, в якій вариться м'ясо, треба після того, як воно добре про-гріється і білки втратять здатність розчинятися. При смаженні з поверхні м'яса волога частково випаровується, а частково переміщується в глиб виробів. Вироби слід смажити на добре розігрітій з жиром сковороді при сильному нагріванні. При цьому швидко утворюється кірочка, яка запобігає витіканню клітинного соку. Колір рум'яної кірочки зумовлений мела-ноїдиновими утвореннями, в ній концентруються білки, мінеральні та екстрак-тивні речовини м'яса, що надають йому особливо приємного смаку й аромату. Червоний колір м'яса залежить від барвника міоглобіну, внаслідок розпаду якого у процесі теплової обробки він змінюється.
Вміст жиру під час теплової обробки зменшується, оскільки при смаженні він витоплюється, а при варінні переходить у бульйон і спливає на поверхню.
М'ясні гарячі страви готують у соусному відділенні гарячого цеху. Варять і тушкують м'ясо в казанах, каструлях, сотейниках; смажать на сковородах, листах, електросковородах, жаровнях і на рожнах; запікають на листах, в порціонних сковородах. При цьому використовують такі інструменти й інвентар: лопаточки, кухарську голку, друшляки, сита, шумівки, черпаки, ложки для соусів.
Температура при подаванні готових м'ясних страв повинна бути не нижчою 65 °С.
Подають гарячі м'ясні страви у підігрітих столових мілких тарілках. На них спочатку кладуть гарнір, поряд — м'ясо, яке поливають розтопленим жиром чи соусом або соус подають окремо в соуснику. Гарнір підливою не поливають
Для приготування других страв вукраїнській кухні використовують сільсько-господарську птицю (кури, качки, гуси, індики), пернату дичину і кроликів.
Страви із птиці, дичини і кролятини мають приємний смак, високу поживність ілегко засвоюються організмом. Вони містять багато повноцінних легкозасвою-ваних білків, жирів, вітамінів та екстрактивних речовин. За вмістом азотистих речовин найціннішим є філе птиці. Порівняно з м'ясом свійських тварин сполучної тканини у м'ясі птиці менше, вона ніжніша і пухкіша. Страви з дичини харак-теризуються специфічним (іноді гіркуватим) присмаком. Страви з нежирної птиці широко вживаються у лікувальному харчуванні.
М'ясо кролика ніжне, нежирне, воно добре перетравлюється й засвоюється. Страви з кролика смачніші, якщо тушка полежить один-два дні після забою. М'ясо щойно забитого кролика рекомендується кілька годин маринувати. Найцінніші частини — сідло та задні ніжки. їх використовують для смаження, а решта — для тушкування та приготування страв із січеного м'яса. Гарніри з круп, картоплі доповнюють ці страви вуглеводами, а овочеві збагачують їх вітамінами і мінераль-ними речовинами.
Птицю, дичину, кроликів варять, припускають, смажать, тушкують, запікають. Спосіб теплової обробки залежить від виду, вгодованості й віку птиці.
Стару птицю варять або тушкують, оскільки у неї тверде м'ясо і при смаженні погано розм'якшується.
Для зберігання поживних речовин курчат, філе курки і дичини, а також вироби з котлетної маси припускають. Щоб зберегти білий колір філе і поліпшити смак, під час припускання додають біле сухе вино або сік лимона.
Норма закладання солі, спецій і зелені в рецептурах не вказана, їх слід додава-ти на порцію в такій кількості, г: солі й зелені петрушки або кропу — 3-5 (нетто), перцю — 0,05, лаврового листа — 0,02.
Зазначені в рецептурах норми пернатої дичини в штуках — 1; 0,5; 0,25 пода-ють з розрахунку виходу готового виробу приблизно 125, 100 і 75 г.
Загальні правила варіння м'яса.Варені другі гарячі м'ясні страви готують з яловичини, баранини, козлятини, свинини, копчених продуктів, ков-басних виробів. Для варіння використовують ті частини м'яса, що містять значну кількість сполучної тканини: з туш яловичини (І категорії) використовують м'я-коть грудинки, лопатку і підлопаткову частини, пружок, бічну і зовнішню части-ни задньої ноги; баранини і козлятини — грудинку, шийну і лопаткову частини. У баранячої, свинячої або телячої грудинки з внутрішнього боку вздовж ребер підріза-ють плівки. М'якоть лопаткової частини і пружка згортають рулетом і перев'язують.
Підготовлене м'ясо кладуть у гарячу воду (на 1 кг м'яса 1-1,5 л води). Варять м'ясо великими шматками масою 1,5-2 кг, оскільки шматки більшої маси будуть проварюватися нерівномірно (зовнішня частина може переваритися, а внутрішня залишиться сирою). На сильному вогні доводять до кипіння, потім нагрівання зменшують і через 15-20 хв солять.
Гаряча вода сприяє поступовому набряканню сполучної тканини, переходу колагену в глютин, завдяки чому м'ясо стає м'яким і соковитим. Якщо м'ясо варити у великій кількості води при бурхливому кипінні, смак його погіршується внаслідок значної втрати екстрактивних речовин. Для поліпшення смаку й аромату вареного м'яса у бульйон додають біле коріння, моркву і ріпчасту цибулю (за 30-40 хв до закінчення варіння), сіль і перець горошком кладуть у бульйон за 15-20 хв до готовності м'яса, лавровий лист — за 5 хв. Готовність визначають кухарською голкою: у зварене м'ясо вона входить легко, при цьому виділяється безбарвний сік. Тривалість варіння (1,5-2,5 год) залежить від величини шматків м'яса, щільності і кількості сполучної тканини. Втрати маси при варінні становлять 38-40 %.
Після варіння з свинячої, баранячої і телячої грудинки видаляють реберні кістки. Готове м'ясо охолоджують, нарізують упоперек волокон по 1-2 шматочки на порцію, заливають невеликою кількістю бульйону, доводять до кипіння і збе-рігають до подавання на стіл у цьому самому бульйоні при температурі 50-60 °С у закритому посуді.
Вимоги до якості варених м'ясних страв. М'ясні продукти нарізані упоперек волокон на тоненькі шматочки, поверхня не завітрена. Колір м'яса — від світло-сірого до темного, консистенція м'яка, соковита, смак у міру солоний, з арома-том, властивим певному виду м'яса. Сосиски і сардельки варені подають цілими, сосиски — без оболонки. Колір — від світло-червоного до темно-червоного, кон-систенція ніжна, соковита, смак і запах мають відповідати виду виробу.
Варені м'ясні продукти зберігають у невеликій кількості бульйону в посуді із закритою кришкою при температурі 50-60 °С не більше 3 год. Для тривалого збе-, рігання м'ясо охолоджують і зберігають у холодильнику не більш ніж 48 год.
Правила смаження м'яса великими шматками.Великі шматки м'яса, призначені для смаження, мають бути масою 1-2 кг і приблизно однакової товщини. М'ясо лопаткової частини згортають рулетом і перев'язують. Тазостег-нові частини малої худоби розрізають шарами на 2-3 шматки. Грудинку свинини, баранини смажать з реберними кістками. Перед смаженням з внутрішнього боку вздовж ребер підрізують плівки, щоб краще було видаляти кістки після смаження. Підготовлені шматки м'яса посипають сіллю і перцем, укладають на лист чи сковороду з розігрітим до температури 140-150°С жиром на відстані 5 см один від одного, обсмажують на плиті або в жаровій шафі при температурі 200-250°С. При щільному укладанні шматків м'яса значно знижується температура жиру, спо-вільнюється утворення кірочки і сік витікає. Досмажують м'ясо у жаровій шафі при температурі 150-160°С, періодично (через кожні 10-15хв) перевертаючи і поливаючи жиром і соком, що виділяється. Залежно від розмірів шматків і виду м'яса процес смаження триває від 40 хв до 1 год 40 хв. Готове м'ясо охолоджують, перед подаванням його нарізують упоперек волокон на порціонні шматочки 1-3 шт. на порцію, заливають м'ясним соком і прогрівають.
Полядвиця. Підготовлену вирізку, товстий, тонкий краї і внутрішню частину задньої ноги яловичини збризкують розчином лимонної кислоти або натирають лимоном, перцем, сіллю, кладуть на розігрітий лист з жиром, обсмажують і доводять до готовності у жаровій шафі (20-25 хв). Готове м'ясо охолоджують, нарізують тонки-ми шматочками по 2-3 шт. на порцію, заливають м'ясним соком і прогрівають. Перед подаванням на тарілку кладуть гарнір — картоплю смажену або комбі-нований, поряд — 2-3 шматочки м'яса, поливають м'ясним соком.
Яловичина смажена з цибулею (біфштекс з цибулею). Готують так само, як біфштекс натуральний. Перед подаванням на тарілку кладуть гарнір — картоплю смажену або фрі, поряд — м'ясо, яке поливають м'ясним соком, на нього — цибулю, смажену у фритюрі.
Свинина, смажена порціонними шматочками (ескалоп). Підготовлений напівфабрикат посипають сіллю і перцем, кладуть на розігріту сковороду з жиром і смажать до готовності. Перед подаванням на тарілку кладуть картоплю смажену або фрі, складний овочевий гарнір. Ескалоп кладуть поряд на крутон з пшеничного хліба і поливають м'ясним соком.
Урок №104 Технологія приготування страв із смаженого м'яса (яловичини) порційними шматками: біфштекс, філе, лангет. Вихід, підбір гарнірів, соусів, відпуск, вимоги до якості, відсоток витрат.
М'ясо яловичини, смажене порціонними натуральними шматочками (біфштекс натуральний). Підготовлений напівфабрикат посипають сіллю, перцем, кладуть на розігріту сковороду і смажать з обох боків до готовності: з кров'ю 5-7 хв на сильному вогні (на поверхні м'яса утворюється рум'яна кірочка, при надавлюванні виділяється кров'янистий м'ясний сік); напівпросмажене —7-10хв (при надавлюванні виділяється сік коричнево сіруватого кольору); просмажене —10-15хв до повної готовності (при надавлюванні виділяється прозорий безбарвний сік).
Подають м'ясо з гарніром і струганим хріном, поливають м'ясним соком, зверху можна покласти зелене масло. На гарнір можна подавати картоплю, смажену основним способом, картоплю, смажену у фритюрі, кабачки, баклажани смажені, складні гарніри
ФілеПідготовлений напівфабрикат посипають сіллю та перцем, кладуть на розігріту з жиром сковорідку та смажуть до готовності. При відпуску на блюдо кладуть картоплю смажену або складний гарнір, поряд укладають філе, поливають мясним соком та вершковим маслом. Філе можна відпускати з соусом. В таку випадку філе кладуть на крутон(ломтик підсмаженого пшеничного хліба) поливають соусом червоним основним чи томатним, картоплю смажену подають окремо.
Лангет Порційні шматки ( по 2 шматки на порцію) м'яса злегка відбивають, посипають сіллю та перцем, кладуть на розігріту з жиром сковорідку і швидко обсмажують при сильному нагріві. При відпускуна порційне блюдо укладають картоплю смажену або складний гарнір, поряд кладуть лангет, поливають його мясним соком.
Антрекот підготовлений напівфабрикат посипають сіллю та перцем кладуть на сковорідку, розігріту з жиром та смажу з обох сторін до готовності.
При отпускі на порційне блюдо кладуть смажену картоплю або картоплю фрі, картоплю в молоці, складний гарнір, що складається з 3-4 видів овочів поряд кладуть антрекот, зелень петрушки, поливають мясним соком, зверху вкладають шматочок зеленого масла. Можна відпустити з яйцем чи цибулею як біфштекс.
Ромштекс
Класичний ромштекс - це шматок, вирізану з товстого або тонкого краю, філею або верху внутрішньої частини задньої ноги яловичого м'яса, вагою приблизно 100-130 г і товщиною близько 1-2 див. Ромштекс злегка відбивають, панірують і смажать на сковороді на олії або на натуральному топленому вершковому маслі. Придумано це блюдо в Британії. В даний час ромштексы готують не тільки з яловичини або телятини, але і з свинини, курятини, індички і навіть риби. Приготування ромштекс - справа нескладна. Деяким чином, ромштекс за рецептурою приготування схожий на шніцель. Перед обсмажуванням м'ясо спочатку занурюють у льєзон (збита суміш з курячих яєць, невеликої кількості води і солі), а потім панірують у світлих пшеничних сухарях або борошні. Для поліпшення смаку в льєзон можна додати трохи меленого чорного перцю і деякі інші сухі мелені спеції. Якщо ми готуємо ромштекс із яловичини, непогано не прожарювати його на сковороді, а довести до повної готовності в духовій шафі. Ромштекс можна вважати готовим, коли м'ясо легко протикається виделкою, і з нього витікає прозора рідина.
Приготування
З яловичої вирізки нарізаємо впоперек волокон шматки товщиною 1,5-2 див. Шматки яловичини злегка відбиваємо з кожної із сторін спеціальним кухарським молоточком. Якщо його немає, можна використати звичайну ложку, повернувши її ребром. Розігріваємо олію в сковороді, а в цей час швидко готуємо льєзон. Розбиваємо в мисочку яйця, додаємо 1 столову ложку води (а краще коньяку), злегка присаливаем, додаємо сухі мелені спеції. Злегка збиваємо вінчиком або виделкою (не міксером) до однорідної блідо-жовтої маси. Висипаємо панірувальні сухарі на окрему плоску тарілку. Кожен із відбитих шматків м'яса спочатку мачає в льєзон, потім обвалюємо в приготування ромштексасухарях і на сковороду. Смажимо ромштексы на сильному вогні спочатку з одного боку, потім перевертаємо. Ступінь прожарювання - питання особистих уподобань. Якщо колір скоринки вже красивий, а сік випливає ще рожевий - краще довести ромштексы до готовності в духовій шафі. Однак якщо молоде м'ясо, цього не потрібно. Ромштекс має калорійність 237 кілокалорій на 100 р. Жирність цього продукту теж досить висока. Вуглеводів можна не боятися, кількість панірування незначно. Подавати ромштекс можна з будь-яким гарніром, зеленню, овочевими салатами і столовим вином
Урок № 106 Технологія приготування та відпуск страв із смаженого м'яса дрібної худоби: ескалоп, битки київські, котлета відбивна та ін.. Вихід, підбір гарнірів, соусів, відпуск, вимоги до якості, відсоток витрат.
Котлета відбивна. Готовий напівфабрикат підсмажують на добре розігрітій сковороді до утворення рум'яної кірочки і доводять до готовності у жаровій шафі. Перед подаванням на порціонне блюдо або тарілку кладуть смажену картоплю або складний гарнір, поряд — котлету і поливають вершковим маслом. На кісточку надягають папільйотку. До котлет з баранини можна окремо подати соус молочний з цибулею, на гарнір (крім картоплі) — стручки квасолі в маслі або розсипчастий рис, квасолю у томаті чи маслі, до котлет з свинини і телятини — картоплю у молоці або овочі у молочному соусі.
Битки київські. Підготовлений напівфабрикат солять, посипають перцем, обкачують у борошні, змочують в яйцях і смажать.
Перед подаванням битки поливають маслом вершковим чи маргарином. Гарнір — комбінований
Єскалоп –Підготовлений напівфабрикат посипають сіллі та перцем, кладать на розігріту з жиром сковорідку та смажать до готовності. При відпуску на порційне блюдо кладуть картоплю смежену чи фрі, складний овочевий гарнір, єскалоп кладуть поряд на крутон з пшеничного хліба та поливають мясним соком ( можна подати без крутона).
Коментарі
Дописати коментар